15 лютого 2014 року – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 25-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан

Тут скелі – сірі, наче ночі,

 Такий ж пісок, і гори, й небо…

 Такі ж назустріч сунуть очі

 Й вбивають… То невже так треба?

 Тут пилом зрошені повіки,

 Тут кожен крок – удар чи міна.

 Тут ті, які уже навіки

 Не стрінуть роси України.

 Усе змішалось. Хаос болю.

 У споминах пташині трелі

 Заглушені стрільбою з бою

 Нізвідки взятих артилерій.

 У небо – черги автоматні…

 Що вам зробило небо сіре?

 Тут кожен крок – болючий й платний,

 А плата – смерть. Така тут віра.

 Хтось рветься ще в запалі бою,

 У когось болі вже затерті…

 Ти друг чи ворог – нам з тобою

 Одна тут чаша. Чаша смерті.

 І передчасно посивілі

 Стають навіки тут зірками…

 Лелеки в небі полетіли

 До України знов над нами…